Франкфуртскую прокуратуру

Зокрема, вони хочуть з'ясувати, не брав участь чи Commerzbank у розмиванні частки держави в "Телекоминвесте". При створенні "Телекоминвеста" в 1994 р. 95% його акцій належало Петербурзькій телефонній мережі (ПТС) і "Санкт-Петербургскому міжнародному міжміському телефону", підконтрольним державі. Але вже через рік контроль над холдингом перейшов до FNH, кінцевим власником якого в документах за 1996-2001 р. називав себе Commerzbank. Навесні 2004 р. з'ясувалося, що банк володів FNH номінально, а реальним власником був датчанин Джеффри Гальмонд.

Прокурори вважають, що й Гальмонд - не остаточний власник FNH. Вони звернулися до колег з інших країн з листами, у яких припускають, що організатором серії незаконних угод був міністр информтехнологий і зв'язку Леонід Рейман. У листах висловлюється підозра, що Рейман "незаконним чином збагатився завдяки декільком угодам", а потім вибудував ланцюжок з фірм і трастів і вкрив у них активи більш ніж на $1 млрд. WSJ пише про "багатосторінкові фінансові документи", що зафіксував "переклади великих сум у десятки мільйонів доларів, після чого телекомунікаційні активи перемістилися у фірми Кіпру, Ліхтенштейну, Швейцарії й інших країн з м'яким податковим режимом". Згодом, по даним WSJ, багато хто із цих коштів були переведені через нью-йоркський офіс Barclays Bank у бермудський фонд IPOC, що належить Гальмонду. А Commerzbank допомагав фінансувати ці угоди.

Як повідомив WSJ представник франкфуртской прокуратури Дорис Меллер-Шой, у прокурорів є "серйозні підстави" думати, що Рейман брав участь у висновку активів з російських компаній. Підозрюваним Рейман не вважається: його ім'я лише "згадувалося під час розслідування", додала вона в інтерв'ю Reuters.